Ні скарбів я не хочу, ні слави,
Бо вони мою душу гнітуть.
Тільки боляче так за державу,
За людей, що в державі живуть!
Споконвіку за волю боролись
У кривавих нерівних боях,
А коли воля нам діставалась,
То не довго тримали в руках.

Приспів:
Ген під синім небом, край жовтого поля,
Наче вартовії, височать тополі.
Сонячним колоссям половіють ниви
На моїй Вкраїні, вільній і щасливій!

Ні скарбів я не хочу, ні слави,
Хочу жити на рідній землі,
І щоб добре жилось всім державам,
Українцям усім і мені,
Бо одна в мене є Батьківщина,
Тут коріння моє проросло!
Ти – мій дім, Ти - мій хрест, Україно,
Все тут гарне: і місто, й село...

Приспів.

Ні скарбів я не хочу, ні слави,
Хочу затишку в хаті своїй,
Щоб було на столі завжди сало
І до сала було на столі.
Все в нас є для життя і для щастя:
Щедрі надра, і щедрі поля...
Мабуть, треба нам трохи завзяття -
І розквітне багата земля!

Приспів.