Am   Я люблю твої кDmроки у Eтихих садAmах
F    Де троянди гусGті, мов туман біля вEікон
C    Молодесенький мGісяць і сDрібний наш дEах  F 
Am   Неторканий сDmмуток родEинних релAmіквій *

Може все це приснилось комусь і колись
Тих садів нереальний причаєний подих,
Ти забутий навіки, ти рідний наскрізь,
Я люблю твої кроки у тиші по сходах

Ті троянди чекають давно не тебе
Хто там знає, що їм може й сто навіть років
Я люблю твої кроки ніколи й ніде
Я люблю твої кроки, люблю твої кроки.

Я люблю твої кроки нізвідки вночі
В тих садах, де немає ні саду, ні дому,
Але є ще ті сходи і є ті ключі,
Лиш дверей не відчинить ніхто і ніколи.