0
0

Місто ангелів Марія Бурмака




Місто аAmнгелів і дощів
На казкDmові малюнки схоже.
Тільки в аGнгелів – ні душіC#m,  
А лиш прAmосто так – перехожіE7

Місто, щAmо не чуже мені.
ЗолотеDm павутиння вулиць...
Все, здаєGться, давно заснуC#mло,
Окрім свAmітла в однім вікні.E7  

    Тільки рAm7аз і не більDmше,
    Знаю, не бGільше,
    Щоб забCути назавждиE7

    Лиш на мAm7ить стану ближчDmе,
    Я стану блиGжче
    І не змCожу вже піти.E7  

Місто зуAmстрічей і прощань,
І розбиDmтих сердець, можливо.
Берег праGвий і берег ліC#mвий,
І всі шAmанси для сподіваньE7

Місто звAmуків і голосів.
По брукDmівці стікає тиша.
Все стаGє непомітно тиC#mхше,
І нечAmутне уже для всіхE7

    Тільки рAm7аз і не більDmше,
    Знаю, не бGільше,
    Щоб забCути назавждиE7

    Лиш на мAm7ить стану ближчDmе,
    Я стану блиGжче
    І не змCожу вже піти.E7  

Ми стаAmємо серед дощів.
Ми цьогDmо зорепаду варті.
Що хотGіти іще нам ваC#mрто?
Лиш стояAmти на цій межі.E7  

Місто прAmистрасті, і образ,
І примDmирень таких гарячих.
Ти, напеGвно, мене пробаC#mчиш –
Я прощаAmла тебе не раз.E7  

    Тільки рAm7аз і не більDmше,
    Знаю, не бGільше,
    Щоб забCути назавждиE7

    Лиш на мAm7ить стану ближчDmе,
    Я стану блиGжче
    І не змCожу вже піти.E7   Am  





Оцінити цей розбір
Внески:
Олег
Олег
anonim