Як ходив я до панянки з парадного ходу,
Любив її, умовляв на що дати згоду. | (2)

Прийду було увіщаю, серце в мене млиться,
А вона мене мов янгол цілує, сміється.

Та й розкажу я вам про свою пригоду,
Дух мій каже: "Ти зайди із чорного ходу."

Розчинив я в кухні двері, мій янгол горлає,
То вона в своїх руках кукарду за коси тягає.

Зла, як відьма, верещить, летить піна з рота,
Тут у мене женитися пропала охота.

Як хочете перевірить жіночу породу,
То заходьте, женихи, із чорного ходу.