Там не видко
Ні сонця, ні зір
Тілько вітер
Ходит помеж гір

І я чую: щось
У душі щемить,
Мабуть, я злечу
Птахою в блакить...

Чую скрипаля
Із небесних сфер,
І не знаю: я
Ще живий, чи вмер.

Там не видко
Ні сонця, ні зір
Тілько вітер
Ходит помеж гір...
Хочу літа
Посеред зими,
Зорі світять
З темної пітьми...

І я знаю: десь
Я знайду когось,
А мене знайде
Незнайомий хтось...

Бачу вдалині
Постать скрипаля,
Грає він мені
Пісню звідтіля.

Там не видко
Ні сонця, ні зір
Тілько вітер
Ходит помеж гір...
Десь зітхає
Тихо чорний дуб,
Я згадаю
Присмак твоїх губ...