0
0

Мамай Кому вниз

EmБіг Gнебом кDрилатий Emпес,
БEmіг манівцGями небAес.
КрEmилами бGив, що хотDів те й робEmив
П[Em*]ес із блакDитних небEmес.

По-під небом стояв зі списів древній ліс,
Ліс зі списів був нівроку,
Зі списів козаків, що не ступиш і кроку,
Під небом стояв древній ліс.

Ріс той ліс, та невдовзі проріс
Дрібним буденним вівсом,
Виріс овес до саменьких небес,
Виріс овес до небес.

Ріс той ліс, а чи був взагалі отой ліс
Може був, та нема того лісу
Був той спис та заріс, і нема того списа
І овес до саменьких небес

Приспів:
А десь тEmам гCен, ростGе кривий дDуб
На тім дEmубі повCісився дGід
Надто дEmивнDий свGіт остог[C*]ид йому вкрEmай
Та й повCісився дGід на ймDsus2ення МамEmай


І срав пес на той овес
Срав і не шкодило псові **
Нехай шкоди не буде й тому вівсові
На який насрав отой пес

Приспів.

Оцінити цей розбір
Внески:
Максим
Максим
anonim