БGmіг небоCм крилCатий пGmес,
БGmіг манівцяCми неGбес.
КGmрилами бCив, що хCотів те Gmй робив
П[Gm*]ес із блакитCних неGmбес.

По-під небом стояв зі списів древній ліс,
Ліс зі списів був нівроку,
Зі списів козаків, що не ступиш і кроку,
Під небом стояв древній ліс.

Ріс той ліс, та невдовзі проріс
Дрібним буденним вівсом,
Виріс овес до саменьких небес,
Виріс овес до небес.

Ріс той ліс, а чи був взагалі отой ліс
Може був, та нема того лісу
Був той спис та заріс, і нема того списа
І овес до саменьких небес

Приспів:
А десGmь там Gген, росCте кривиCй дуб
На тіGmм дубі поGвісивсяC дід
НадтGmо дивнCий сCвіт ост[G*]огид йому Gmвкрай
Та й GповісивCся дідCsus2 на ймення МаGmмай


І срав пес на той овес
Срав і не шкодило псові
Нехай шкоди не буде й тому вівсові
На який насрав отой пес