В суботу пізненько,
В неділю раненько
Кувала зозуля |
В саду жалібненько. | (2)

Ой, то ж не зозуля –
То рідная мати,
Вона виряджала |
Синочка в солдати. | (2)

Я ж думала, сину,
Невісточку брати,
А ти від'їжджає |
На фронт воювати. | (2)

Ой, сину ж мій, сину,
Моя ж ти дитино,
На кого лишаєш |
Молоду дівчину? | (2)

Лишаю я, мамо,
Товаришу тому,
Котрий повернеться |
Із фронту додому. | (2)