Мов хвиля життєдайна Дніпрова,
Розкута наша воля ожива!
З усіх сторін лунає передзвін:
Скресає вільна Україна!

Завзялись короновані кати
В ярмо тебе навіки запрягти.
Та в тяжкі дні не впала ти в борні,
Стражденна мати Україно!

Бо ще не народивсь той лиходій,
Щоб міг зламати дух могутній твій!
І бачить світ – живе козацький рід,
Скресає вільна Україна!

Прямуймо ж до високої мети,
В чужих краях нам правди не знайти!
Свій власний дім будуймо й бережім –
Соборну, вільну Україну!