Не так давно в твоїй оселі
Пишались ружі край вікна,
Навколо сад шумів веселий,
Була в ту пору ласкава весна.

І над Дніпром у небі синім
Цвіла зірниця золота,
І зозуленька на калині
Тобі кувала щасливі літа.

Минуло все, запала тиша,
Тяжких зітхань тобі не чуть,
І тільки друзі найвірніші
Тебе проводять в останню путь...

Прийшла зима, снігами вкрила
І тихий сад, і темний гай.
Голосить вітер край могили...
Прощай, наш друже, навіки прощай!