Попід гороньку коником іграть.
Дай Боже!
Коником іграть, мечиком звивать.
Дай Боже!

Кажуть ми люде, що король іде.
Дай Боже!
А то ж не король, то мой синочок.
Дай Боже!

Його спознаю по сорочечці.
Дай Боже!
Його спознаю по сорочечці.
Дай Боже!

В його сорочка, як біль, біленька.
Дай Боже!
Як біль біленька, як лист, тоненька.
Дай Боже!

Де вона прана – по край Дунаю.
Дай Боже!
А де кручена – в коня в копиті.
Дай Боже!

А де сушена – в тура на розі.
Дай Боже!
А чим качана – срібним праничком.
Дай Боже!

Хто її вбирав – Божая Мати.
Дай Боже!
Хто її вбирав – Божая Мати.
Дай Боже!

Коли вбирала – як виряджала.
Дай Боже!
Як виряджала, то й віншувала.
Дай Боже!

Носи, синочку, сесю сорочку.
Дай Боже!
Богу на радость, людям на вагу.
Дай Боже!

А за цим словом бувай же здоров.
Дай Боже!
Бувай же здоров, панятко Богдан!
Дай Боже!