Подай, дівчино, руку на прощання,
Може в останній вже раз.
Прийшла година, час іти до бою,
Мушу сповняти наказ.

Ми йшли до бою темної ночі,
А ясні зорі сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один за одним падали.

Бачив я, бачив раненого друга,
Він впав на землю ще живий.
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:

"Напишіть до батька, напишіть до неньки
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України."

Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Лиш товариші його поховали,*
Оркестра жалібно заграла.