Коли безхліб'я і в тарілці пусто
І я на голод одягаю збрую,
А злидні обжилися мої плусто,
Я медитую... | (2)

Коли в душі лиш тільки біль ущербний,
Я, нехтуючи болем, не бідую,
Тоді світанком знаючи, що смертний,
Я медитую... | (2)

Коли вже не підходить жодна мірка
І я, не підкорившись, не бідую,
До мене з неба промовляє зірка,
Я медитую... | (2)

Коли в душі лиш місце для Дажбога,
Хто рідну віру дав мені святую.
До Бога нас веде своя дорога,
Я медитую... | (7)