Передмова:
Відкритою раною сиротіє у полі
Безіменна розрита могила.
Грабіжники шукали золото,
Проте в ній похована лише мати
З двома дітьми близнятами,
А її остання колискова пісня знову
Звучить над сивим від ковили степом...

Спи, мій хлопчику, засни.
Ходять полем білі сни,
Ще й маленьке соненя
Йде за ними і куня.

Зупинився білий сон
І сказав: "Я патисон".
А чого він патисон?
Шось привиділось крізь сон.

Спи, мій синку, тихо, тихо,
Ген іде стара сониха -
Довга вовняна коса
Нище пояса звиса.

Поступилася та й встала,
Аж туман над ставом став.
Стави сиві сни пасе,
Ти заснув, ну от і все,
Ти заснув, ну от і все,
Ти заснув, ну от і все...