Сухая вербо, сухая вербо,
На тобі листя зелене.
Ой де ж, ти, їдеш, де від’їзджаєш,
Ти, мій миленький, від мене?

Не далеченько, моє серденько,
Вернусь до тебе скоренько.
Як будеш жива, як будеш жива,
Щоби за мнов не тужила.

Якби я мала крила орлині,
Я б научилась літати.
Я полетіла б на Україну
Свого милого шукати.

Лечу я рочок, лечу я другий,
Свого милого не бачу.
Ой сяду, сяду в вишневім саду,
Сяду та й гірко заплачу.

Ой вийшла мати з крайньої хати,
Свого синочка питає:
– Ой, сину, сину, що за пташина,
В нашому саду співає?

– Ой то не пташка, то не пташина
В нашому саду співає.
Ой то дівчина зарученая
Свого милого шукає.