Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
"Ой, Сину, Сину, за яку провину |
Переносиш нині тяженьку годину |
На хресті? | (2)

Я Тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
А нині плачу, бо Тебе вже трачу, |
Вже тя, милий Сину, більше не побачу, |
Сину Мій! | (2)

Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
За світ лукавий, злобний і неправий, |
Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий |
На хресті. | (2)

Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш заскоро, в'янеш безчасний.
А що ж зі Мною станесь, сиротою? |
Я сама на світі, як билина стою |
Під хрестом. | (2)

Мій Боже милий, усердно тя молю,
Додай Мені сили у нещаснім болю;
Тебе благаю, як сама лиш знаю, |
I Тобі днесь Сина Мого поручаю |
На хресті". | (2)