Принесла Сина Марія
До храму нині,
Й зустріла там Симеона
Старця в святині.
Радостею наповнений,
Господь Бог новорожденний,
Світу з'явився.

І каже: Боже, по слові Твоїм вже нині
Слугу Твойого всеціло відпусти в мирі,
Бачили бо очі мої Світло і спасення Твоє,
Що Ти зготовив.

Бо ж Ти моє панування, потіха й слава,
Всього люду утверждення й надія певна.
Та прийми мене вже в мирі,
Бо здавна я в Тебе вірив,
А сьогодні вздрів.

Словам моїм, Пресвятая, не дивуйсь дуже,
Бо на впадок і воскресіння многих Він буде.
І Тобі, царице неба,
Потерпіти тепер треба
Зі Спасителем.

І ми вірні Бога і Спаса ось тут витаймо,
І Сину Діви Марії поклін віддаймо,
Щоб нам зволив колись дати
І з Ним в небі царствувати
Все повік-вічно.