До Йосафата нині скупімся щиро враз,
А він в лихій годині розбудить віру в нас.
Він через смерть ужасну пролляв святую кров, |
І в авреолю красну убрав престіл Петров. | (2)

І слава ген світами пішла, як сонця луч,
Но кров осталась з нами, як злив весняних туч.
3воли, ізбранний Божий, щоби твоя нам кров |
Для віри в час ворожий була сильний покров. | (2)

Заставив ворог сіти, готов на кожний час
Твої увести діти, якщо опустиш нас,
Пішли нам духа твого, чим скорше нам пішли, |
Напроти світа злого, напроти пекла тьми. | (2)

Хай з краплі твоєї крові, угодниче святий,
В нас віри і любови вогонь займесь сильний,
О, тоє тя благаєм з цілої днесь душі, |
На тебе уповаєм, бо діти ми твої. | (2)