На гору Оливну з сумом
Йдуть Апостоли святі,
А з очей їх ллються струмом
Гіркі сльози дрібнії:
"Серце наше з болю в'яне,
Не лишай же, Спасе, нас,
Хто ж у помочі нам стане |
У важкий, пекучий час? | (2)

Ми з Тобою так, як діти,
Йшли, куди Ти нас повів:
Хто ж без Тебе дрібні цвіти
Охоронить від гріхів?"
Спас промовив у спокою,
Тиха мова поплила:
"Як ви довго є зі Мною, |
Так Я з вами довіка". | (2)

"Не полишу сиротами,
Вас любимих, на землі,
А пішлю Святого Духа
Вам у поміч з небеси.
Доки ви, любі, зі Мною,
Доти з вами Дух Святий,
3 Ним побіда ваша в бою |
На весь світ і всіх людей!" | (2)