По цій дорозі, що я крокую,
Є і незгоди, і журба,
Каміння острі, великі ями
На цім шляху стрічаю я, а

Приспів:
Я радію, бо є надія
На кращі для мене часи.
І це не думки, і це не мрії,
Це сам Господь дає мені.

Як часто друзі не розуміють
І біль нестерпний нанесуть,
На моє серце печаль навіють
І сльози враз ось-ось підуть та

Приспів.

Вже скоро, скоро піду до дому,
У дім небесний до Отця.
Зітре сльозу Він і зніме втому,
І скаже: ти - моє дитя! Тому

Приспів.

По цій дорозі, що я крокую
Є і незгоди, і журба,
Каміння острі, великі ями
На цім шляху стрічаю я, та

Приспів. (2)

І це не думки, і це не мрії,
Це сам Господь дає мені.