На порозі дня нового,
На світанні чудовім
Лиш прокидається
Від сну земля.
Коли лиш сонце сходить, |
Спішу до Тебе, Боже, |
З довірою дитячою єства! | (2)

Приспів:
А навкруги така краса,
Збагнуть ніяк не можу я,
Що це дарунок від Творця
Тобі й мені!
Ранковим сріблом мерехтя,
Земля чекає від Творця
Благословінь нового дня!

Я безмежно Тобі вдячний
За цю милість, мій Боже,
Яку в щедрості своїй
Підносиш ти мені.
За ранкову цю красу |
І за те, що я живу, |
І вклонитися ще можу я Тобі! | (2)

Приспів.

З серцем щирим в простоті
З переповненням в душі
Пісню вдячності несу Тобі!
За безхмежну цю красу
І за те, що я живу,
І вклонитися ще можу я Тобі!