Усі ми прагнемо любові,
І так радіємо, як діти,
Коли сплітається вінок
Із двох людей, щоб жити.

Той любов віднайде,
Хто її шукає!
Бог любов тим дає,
Хто її жадає!
Стукай, стукай завжди,
І надіятись треба,
Що в любові світи
Відчиняє Бог двері!

Багато квіток є таких,
Які вже долі поєднали.
Та тільки серденько твоє
Сумує у своїй печалі.
Не плач в журбі і не сумуй,
Якщо ти стукаєш невпинно,
Якщо шукаєш — не забудь:
Господь в обіцянках незмінний!

Він любов надішле,
Яку так жадаєш,
Ти любов віднайдеш,
Що її шукаєш,
І на стук твій тобі
Теж відчиняться двері
У любові світи,
Тільки вірити треба!