В цього господаря були дочки дві,
В цього господаря були дочки дві.
Ми прийшли їм щедрувати,
їх удома не видати,
Напевно, в тюрмі.

Плаче стара мати, плаче-ридає,
Сиву зозуленьку в поміч ззиває.
Ти літаєш світ-світами,
Полети ти аж у лагер –
Там моя дочка.

Вона полетіла, стала кувати,
Почали ся луги всі розвизати.
Дався з лагру голос чути,
Що се мало так все бути,
Так мало бути.

Ой лети, зозуленько, понад зелен гай,
Мене молоденьку звідси не рушай.
Мамка добре те все знає,
Що військови не пускає,
Молодість, прощай.

Ой лети, зозулько, ой лети, лети,
Мене молоденьку звідси не бери.
Мамка добре все те знає,
Що військовий не пускає,
Залізні брами.