Ой там мати сина оженила,
Молоду невістку незлюбила.

Посадила сина, ой край стола,
Невістку молоду край порога.

Поставила сину, ой мед і горілку,
Молодій невістці чемерівку.

– Ходи, мила, пить перше горівку,
А потім вип’ємо чемерівку.

Вип’ємо, кохана, раз за разом,
Коли повмираєм – то вже разом.

Положать обох нас на одній лаві.
Разом поховають в одній ямі.

Положила сина на лавоньку,
Молоду невістку під лавоньку.

Ой накрили сина китайкою,
Молоду невістку калянкою.

Поховали сина у садочку,
Молоду невістку в затіночку.

Посадили сину цвіт-калину,
Молодій невістці черемшину.

Ой гілля до гілля схиляється,
Листок до листочка зливається.

А як вийшла мати, то зчуміла.
– Ой чому я раньше не здуріла?

Ой чому я раньше не здуріла,
Нащо діток двоє отруїла.