На високій горі [2] Балади
Текст пісні
На високій горі хиляй ся хиляє,
Козак до дівчини низко ся кланяє.
Ой склонив ся козак з коня вороного,
Любила дівчина хлопця молодого.
А скоро під вечер, дай боже, погоду,
Зірвалася филя, тонула у воду,
Тонула у воду дівчина хороша,
Тілько виплинула єї жовта коса.
Надійшли козаки коні напавати,
Узріли дівчину, стали ратувати.
Ратуй мя, козаче, ратуй мя молоду,
Достанеш од мене красну нагороду!
Від батенька мого – коня вороного,
Від матусі мойой – полотна льняного.
Не хочу од тебе жадної заплати,
Тілько хочу тебе за жіноньку взяти.
Мала би я тобі за жіноньку бути,
А волю я, волю, в Дунаю втонути.
І взяли козаки довгую тичину,
Кинули дівчину в Дунай, в середину.
Тонула дівчина, тонула аж до дна,
Тілько виплинула хусточка єдвабна.
Прийшли отец, мати і ціла родина,
Бо вже утонула хороша дівчина.
Таку гадку маю: піду утоплюся,
До свойой дівчини більше не вернуся.
Таку гадку маю: піду утоплюся,
До свойой дівчини більше не вернуся.
Козак до дівчини низко ся кланяє.
Ой склонив ся козак з коня вороного,
Любила дівчина хлопця молодого.
А скоро під вечер, дай боже, погоду,
Зірвалася филя, тонула у воду,
Тонула у воду дівчина хороша,
Тілько виплинула єї жовта коса.
Надійшли козаки коні напавати,
Узріли дівчину, стали ратувати.
Ратуй мя, козаче, ратуй мя молоду,
Достанеш од мене красну нагороду!
Від батенька мого – коня вороного,
Від матусі мойой – полотна льняного.
Не хочу од тебе жадної заплати,
Тілько хочу тебе за жіноньку взяти.
Мала би я тобі за жіноньку бути,
А волю я, волю, в Дунаю втонути.
І взяли козаки довгую тичину,
Кинули дівчину в Дунай, в середину.
Тонула дівчина, тонула аж до дна,
Тілько виплинула хусточка єдвабна.
Прийшли отец, мати і ціла родина,
Бо вже утонула хороша дівчина.
Таку гадку маю: піду утоплюся,
До свойой дівчини більше не вернуся.
Таку гадку маю: піду утоплюся,
До свойой дівчини більше не вернуся.
Внески:
Найпопулярніші пісні Балади
- 1 Дума лірника
- 2 Ой там, на горі [3]
- 3 Гей у поли тамъ деренъ, нема больше лишъ оденъ
- 4 Ой тамъ подъ лісомъ, подъ дубиною
- 5 Під дубиною, під зеленою
- 6 Мала мати сина [3]
- 7 Ой прибравси стрілець з темного луга
- 8 Мала мати сина та й го оженила
- 9 А в неділю пораненьку
- 10 Ой сосна, сосна, а де ж ти росла