Мали діти матір,
То била мачоха,

Вивела їх она
Стерен оганяти.

Діточки піснули,
Стерен не вігнали.

Взяла она собі
Два прути тернови,

Так она їх била,
Прути поламала.

Пішли они, пішли
На свой мами гробик.

Ой, а хто то там, хто
По мой гробі ходит?

Ой ми, мамусю, ми,
Пусте нас ку собі!

А идте ви, идте
До свой мачошиці.

Най вам їсти дає
І приодіває.

Як она нас миє,
Поза карк нас биє,

Як она нас чеше,
З голови кров тече.

Своїм дітятонькам
Шнурочки купує,

А нам, сиротонькам,
Ниточки жалує.

Своїм дітятонькам
Колачики пече,

А нам, сиротонькам,
З отрубів загнете.

Зіслав пан-біг, зіслав
Двох шатанів з пекла,

Взяли мачошицю,
Пішли з ньом до пекла.

Кеби я ся могла
На сей світ достати,

Знала би я, знала,
Як сиротам платиц.