Там, де давно не йдуть дощі,
Де сірий птах давно літав,
Там місяць з вітром розмовляв,
І тихо бавлячись,
І я піду туди,
Можливо там знайду, –
Світ мрій своїх
Та свою зорю.

Я впав в траву і в зорі вдивляюсь,
І доторкнутись до них намагаюсь,
Мрію про них і нічого не знаю,
Скільки життів летіть?!
Але я в мріях літаю!..

Манить, манить, манить мене.

Я впав в траву і в зорі вдивляюсь,
І доторкнутись до них намагаюсь,
Мрію про них і нічого не знаю,
Скільки життів летіть?!