Чарівна зіронька ніколи не любила,
Чарівна зіронька самотня, як і я...
Хоча самотність, ніби усмішка моя,
І загадкова, і сумнівная, і мила...

Чарівна зіронька не дивиться у воду,
Вона сховалася за хмару грозову.
Навіщо зіроньці Бог дав небесну вроду,
Якщо вона впаде в самотності траву?..

Чарівна зіронька любов свою шукає
І розквітають інші зорі на весні...
Птахами пролітають і роки, і дні
Та чорна хмара зірку ще не відпускає...

Чарівна зіронька зустріне свою долю -
І вітер чорні хмари на шматки порве!..
В траві самотності кохання проросте
І пісня щастя знову вирветься на волю!