Ти не плач сиротою і серце не край,
Те, що статися має — те станеться...
Птахи рідні зберуться у Зоряний Край, |
А примарне — в безодні зостанеться... | (2)

Не ридай, коли Птах відлітає удаль.
Те, що з Єдності вийшло — з'єднається.
Неминучої радості знак — та печаль, |
Що у серці твоїм одмічається... | (2)

Пам'ятай, що розлуки існують на те,
Щоб освячувать зустрічі бажані,
Лише те існування у Вічність зросте. |
Що тяжкою скорботою вражене... | (2)