Я народився в тім краю,
Де пахнуть роси,
Де юні подруги в маю
Ромен вплітають в коси.
Там, серед гомону дібров,
Де юність казку ткала,
В чарівних снах я бачу знов
Вогні у ніч Купала,
Там, серед гомону дібров,
Де юність казку ткала,
В чарівних снах я бачу знову й знов
Вогні у ніч Купала.

В ромені радощі й жалі,
Весняні грози,
Мої співаночки малі,
Мої малечі сльози.
Я не одну в житті здолав
І нелегку дорогу,
А цвіт-ромен п'янив і звав
До отчого порога.
А цвіт-ромен мене п'янив і звав
До отчого порога.

Миліший він за всі квітки
У цілім світі,
Бо на землі росте віки,
Де люди у привіті.
І в'ється жайвір степовий
В ранковій синій висі,
І пахне цвіт роменський мій
В краю, де народився,
І в'ється жайвір степовий
В ранковій синій висі,
І пахне цвіт живий роменський мій
В краю, де народився.