Я ще люблю,
Я відчуваю своїм серцем, що люблю,
Ще на льоту жаданні погляди ловлю,
І ще страждаю від печалі і жалю,
Я ще люблю!

Ще не погас той перший пломінь,
Що колись торкнувся нас
І назавжди закарбував той день і час,
На все життя закарбував той день і час
В душі у нас!

Не забувай!
Бо це і є той дивний рай, жаданий рай,
Де цілий рік не відцвіта весни розмай,
Де чисті повняться джерела через край,
Любові рай!

Не забувай!
Така вузька дорога в той жаданий рай,
Веде одна дорога нас за небокрай,
І ти згубити назавжди її не дай,
Дорогу в рай!

Я ще живу!
Ще відчуваю кожен день і кожну мить,
Ще моє торжествує і болить,
Ще моїм крилам підкоряється блакить,
Ясна блакить!

Я ще лечу!
В безмежнім просторі кохання я лечу,
Дощами сліз я умиваюсь до схочу,
Словами чистими за щастя я плачу.
Я ще лечу!

Не забувай!
Бо це і є той дивний рай, жаданий рай,
Де цілий рік не відцвіта весни розмай,
Де чисті повняться джерела через край,
Любові рай!

Не забувай!
Така вузька дорога в той жаданий рай,
Веде одна дорога нас за небокрай,
І ти згубити назавжди її не дай,
Дорогу в рай!

Я ще люблю...
Я відчуваю своїм серцем, що люблю...
Я ще люблю...