Краса безмежна, сонечко сіда,
В Карпатах синіх, ген, за небокраєм,
Вівчар у полонині пісню заспівав,
Та це ніщо, коли тебе немає!
По морю корабель в світи пливе,
На нього райська далечінь чекає,
Він за собою кличе і мене,
Та не іду, бо там тебе немає!

Приспів:
Мене не збавлять ні золотом,
Грошима, ні перлинами,
Без тебе навіть рай
Для мене пеклом стане.
Ми милуватись будемо
Струмками й полонинами,
Бо у Карпатах жити
Нам самим Всевишнім дано!

Летить літак кудись за океан,
Найвищу з хмар в польоті обганяє,
Він каже, що й мені летіть пора,
Та не лечу, бо там тебе немає!

Приспів. (3)