Дорога додому з війни – мила серцю дорога.
У мріях про дім біль зникає і тане тривога.
І думка про рідних людей хвилює так душу.
Він чесно служив, він клятву свою не порушив!

Як хочеться цілому світові серце відкрити!
Любити як хочеться всіх, як хочеться жити!
Він ціну людського життя дуже добре вже знає...
Герої житимуть вічно... Вони не вмирають...

Мужнє обличчя, але впала сльоза
Їхав до дівчини молодий козак
Їхав з перемогою і думу гадав:
"Ось те, про що так мріяв і так чекав".
Рідна, мила моя, серце моє,
За життя боровся я, бо ти в мене є!
Буде щасливою наша сім’я!
Хай війни не знає Україна моя!

Дорога додому з війни – мила серцю дорога.
Лиш там, де сім’я, рідний дім, більш не треба нічого...
І думка про справді важливе так надихає,
Вдома все особливе і кращого в світі немає!

Для людей як хочеться жити і час цінувати,
Не стріляти, а радість й любов усім дарувати...
Мов на крилах, її пролітає, забувши про втому –
Милу серцю дорогу з війни, дорогу додому!

Мужнє обличчя, але впала сльоза
Їхав до дівчини молодий козак
Їхав з перемогою і думу гадав:
"Ось те, про що так мріяв і так чекав".
Рідна, мила моя, серце моє,
За життя боровся я, бо ти в мене є!
Буде щасливою наша сім’я!
Хай війни не знає Україна моя!