Ой, Іване, Іване,
Не підморгуй до мене.
Не надійся і не мрій,
Бо у мене є Андрій!

Через його вроду козачу,
Через його вдачу гарячу,
Через його карії очі
Серденько дівоче тріпоче!

Бо тріпоче недарма-
Добре знаю я сама.
Бо навколо хлопців тьма,
А милішого нема!

Бо в Андрійка врода козача,
Бо в Андрійка вдача гаряча,
Бо в Андрійка карії очі,
За Андрійком серце тріпоче!

А як прийде мій Андрусь -
Я до нього пригорнусь.
Рученьками обів'ю
Та всю нічку простою!

Хай тріпоче серце дівоче
Через тії карії очі,
Через тую вроду козачу,
Через тую вдачу гарячу!

Ой, Андрійку, Андрійку,
Скажи мені правдоньку:
Чим ти уста солодив,
Як до мене приходив?

Через твою вроду козачу,
Через твою вдачу гарячу,
Через твої карії очі
Серденько дівоче тріпоче!