[Вступ]:
C7 Bm B5 Bm C7
Bm B5 Bm

[Куплет 1]:
C7Богом забуте селоBm, що у закладках в чорта.
B5Мила, ти можеш тBmут бути впевнена лиш у вчора.
C7Кожен просякнутий Bmснігом шлях з тих, які йтимуть звідси,
B5 Bm N.C.
Буде дорогою до життя – із сумками в бік столиці..
C7Дім твій іще не засиBmпав град, не змила фосфорна злива,
B5 Мила, ти вичерпаBmла ліміт на власне різдвяне диво.
C7 Сядь без вагань, хоч Bmв який вагон, якщо це направду доля,
B5 Bm N.C.
Вас ще зведуть і сплетуть удвох вузли залізничних колій.
C7 Лінія фронту сплоBmщує світ, спрощB5ує кожен вибір,
Варто із нBmеї зійти у бік, з’явитьC7ся третій вимір.
Вулиця тBmиха додасть об’єм, слB5ьози не так пектимуть.
N.C.
Погляд, занурений у бульвар, вчитиме перспективі.

[Приспів]:
Мій милий, яC7 ж не засну, ніBm на Різдво, ні у літню спеку.
B5Я тремчу, немов мBmетелик біля вогню.
ЯC7 тут, крізь пострілBmи й щоденну небезпеку,
B5 Bm N.C.
Біля тебе відчуваю, що живу..

[Куплет 2]:
C7 Виживи хоч би зBmаради вас, визнай це за осердя.
B5Ти ще не бачила стількBmи життя, скільки він бачив смерті.
C7Сніг напиваєтьBmся ґрунтом, мов мB5’ятий листок чорнилом:
Bm N.C.
«Більше за все я хотів би, щоб ти таки залишилась..
C7 Хочу, аби оминуBmли вас міни та їх уламки,
B5Витримав струси йBmого бліндаж, вкрили тебе серпанки.
C7Хочу, щоб він віднайBmшов тебе цілу посеред пилу,
B5 Bm N.C.
Щоб ви поїхали разом геть, і більше не загубились».
C7Сумку чатуй начеBm посаг, що ввірений нареченій.
B5Знайдеш у мирній кBmав’ярні вірш, кинутий до кишені.
C7Клястимеш мовчки аBmвтора слів, надто – твоєї втечі.
B5 Bm N.C.
Тільки б читали ви це удвох кожен різдвяний вечір.

[Приспів]:
Мій милий, яC7 ж не засну, ніBm на Різдво, ні у літню спеку.
B5Я тремчу, немов мBmетелик біля вогню.
ЯC7 тут, крізь пострілBmи й щоденну небезпеку,
B5 Bm N.C.
Біля тебе відчуваю, що живу.. чекаючи припинення вогню..

[Кода]: