Прощайте, сотнику, прощайте...
В ранкове небо не стріляйте,
Воно ще зіркою горить...

Воно ще снами оповите,
Хоч зупинився в кулі час,
Ваш кінь під вікнами копитом |
Закличе знов до бою вас. | (2)

Прощайте, сотнику, наразі
Мовчання краще за слова.
Хай пухом лебединим ляже |
Землю, яку відвоював. | (2)

Прощайте, сотнику, прощайте,
І в землю калиновий цвіт...
За Україну розпитайте |
На небі у кого там слід. | (2)

А ми з ощербленої сотні
Не схилимось і бачить Бог.
Не згадуйте нас лихом, сотник, |
І побажайте перемог. | (4)