Розсипала весна у гори квіти,
До всіх пора кохання знов прийшла,
Десь чути звук чарівної трембіти,
Дівчина кожна гарною була!
Вплітали вони квіти ті у коси
І згадували гарнії пісні,
Стояли ранком там холодні роси, |
Микола Галю бачить уві сні... | (2)

Приспів:
Та як же не любити нам краси тієї
І не бути на одинці з нею,
Не ловити людям щастя й долі мить?..
Та як же не любити нам краси тієї
І не бути на одинці з нею?..
Допоможе нам кохання з вами жить!

Вже гонить пастушок отару плаєм,
Гірський легенький вітер повіва,
І знову сниться Галя, коли в гаї,
Її він на сопілці вигравав!
Чарівна мить чарівного кохання
Залишаться у серці назавжди,
Прекрасна мить - закоханих стрічання, |
Щасливий кожен, хто прийшов туди! | (2)

Приспів.