Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.

Приспів:

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.

Наші козаченьки – славні запорожці,
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Прапор малиновий кличе у похід.

Приспів.

Квітне наша доля, наче маки в полі.
І ранкове сонце виплива з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в коисках виростають знов.

Приспів.