Несем кума ми додому у рядні,
А він лежить тихесенько на спині.
Поборола оковита кума на бочок,
В курнику мостився спати він поміж качок.

Приспів:
Горілочка, горілочка
Підвела на гріх,
Горілочка, горілочка,
Горе, а не сміх!

Біля тину в гожу днину спить сусід Іван,
Він розлігся у кропиві, як шляхетний пан.
В ніс залазять кляті мухи - йому все одно,
Відкрив рот, розвішав вуха, людоньки, кіно!

Приспів.

А Микола ще з росою до шиночку йде,
Пересохло йому горло, в голові гуде.
Він залежний від сивухи, гірш ніж од чуми,
Коли пропив капелюха, то й проп'є штани.

Горілочка, горілочка, ти - моя спокуса,
Дайте хоч горілочку, намочити вуса!
Горілочка, горілочка підвела на гріх,
Горілочка, горілочка, горе, а не сміх!

Позлітались на мед бджілки, на хмільний бузок,
Посідали там сусідки тісно у рядок.
Розібрало, не на жарти, що тут говорить,
Одна грає з вітром в карти, друга давно спить.

Приспів.

Горілочка, горілочка, ти - моя спокуса,
Дайте хоч горілочку, намочити вуса!