В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.

Коло церкви, ніби цвіти,
Сидять старці, ходять діти.

Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.

А ви, хлопці, тут не стійте,
З дівчатами ся не смійте.

Пригадайте собі славу
Рідного краю криваву –

Під Крутами, під Києвом,
В офензиві під Чортковом.

Ви, стрільчики, пісню чуйте
В темнім гробі не сумуйте.

Ми ваші могили знаєм,
Квіточками увінчаєм.

Квіточками, і вінцями,
І рідними прапорцями.