Їде фірман беріжком,
Жене коня батіжком.
Лупу, цупу, ой, йой, йой,
Гей, буланий, гайта, вйо!

Хлопці стають в тісне коло обличчям до середини, тримаючи схрещені руки на поясі, рухаються в такт пісні. Один хлопець – Фірман,– ідучи поза колом, тримає в руці шкіряний пасок, який непомітно передає одному з хлопців. Той на словах пісні "Гайта, вйо" починає бити з правого боку свого сусіда, що прудко тікає поза колом доти, доки хтось не пустить втікача на своє місце. Пасок переходить до нового Фірмана, що уступив місце втікачеві.