А вже весна скресла, трави зеленіють, трави зеленіють,
А на Закарпаттю могили чорніють.

Чорніють могили, піском висипані, піском висипані,
Там лежать герої, що за волю впали.

Що впали за волю, не було ріжниці, не було ріжниці:
Жінки брали коси, мужчини рушниці.

Молоді дівчата рани завивали, рани завивали,
Молодих героїв в шпиталь відправляли.

А в тому шпиталю – ріжними ліками, ріжними ліками...
Не один заплакав гіркими сльозами.

Не одная мати питає ворожки, питає ворожки:
"Чи скоро повернесь синочок з дорожки?"

Не одная жертва за Вкраїну впала, за Вкраїну впала –
Слава Україні! Всім героям слава!