В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.

Коло церкви, ніби цвіти,
Ходять старші, ходять діти.

Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.

І ми, сестри, не дармуймо,
Гаївочки заспіваймо.

По травиці шовковії,
Де лежать стрільці січовії.

– Ви, стрільчики, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.

Де могили ваші знаєм,
Квіточками обвінчаєм.

Квіточками і вінками,
Народними прапорцями.

Вони тоді повмирали,
Як нам волю здобували.