В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.

Коло неї, мов ті квіти,
Ходят старші, ходят діти.

Ходят хлопці і дівчата,
Українські соколята.

Ви, дівчата, не сумуйте,
Гаївочку виводжайте.

Щоби голос ген розлився,
По діброві розстелився.

По діброві, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.

А ви, стрільці, не сумуйте,
В темнім гробі пісню чуйте.

Ми могили ваші знаєм,
Квіточками заквітчаєм.

Квіточками ще й вінцями
І рідними прапорцями.