Ой ви, хлопці, не журіться,
З дівчатами полюбіться.

Полюбіться, покохайтесь,
Разом пісню заспівайте.

Заспівайте про руїну,
Про Карпатську Україну.

І про села Верховини,
Де ся тільки крови лило.

Де ся славно воювали,
За свій нарід життя дали.

Де полягли наші браття
В обороні Закарпаття.

За свій нарід, за свободу,
За добробут для народу.

Понад Хустом ворон кряче,
На чужині мати плаче.

Мати плаче на чужині,
А сестричка в домовині.

Понад річков водить внуків,
Серце тьохкає з розпуки.

Подивіться, соколята,
Українські молодята.

Подивіться, соколята:
Несе річка сестру-брата.

Несе річка сестру-брата,
Мамі сина, дітям тата.

"Сину, сину", – злементіла
Та й на річку полетіла.

Ніхто трупів не ховає,
Похоронів не справляє.

Тілько круки із півночі
Вибирають карі очі.

Карі очі, чорні брови
Не діждалися любови.

Зашуміла тиха зоря,
Потекла кровця до моря.

Тілько сестра ся остала,
Що нам пісню передала.

Передала про руїну,
Про Карпатську Україну.