Ой по полю, по зарінку
Ходить, бродить дівча в вінку.

Там сербіян траву косить,
Дівча в вінку його просить:

– Сербіяне, сербіночку,
Візьми мене за жіночку.

– Взяв би-м тебе з серця всього,
Зчаруй брата рідненького.

Зчаруй брата рідненького,
Будеш мати миленького.

Дівча взяло, послухало,
Брата свого зчарувало.

– Сербіяне, сербіночку,
Візьми тепер за жіночку.

– Взяв би-м тебе з серця всього,
Зчарувала-с брата свого.

Зчарувала-с брата свого,
Зчаруєш мя молодого!