Мене мати одну мала,
За Романа заміж дала.

Дала мене за Романа,
Я думала, що за пана.

Там на горі, на горбочку
Збиралися три ляшеньки.

Не були ж то три ляшеньки,
Ой то браття ріднесенькі.

Ой на горі дзвони дзвонять,
Романівна стадо гонить.

– Чи ти, сестро, слуг не маєш,
Сама стадо заганяєш?

– Ой маю я слуг много,
Ой та мені ніц від того.

Ой маю я кухарочку,
Миленького коханочку.

Ідіть, браття, не питайте,
Мого мужа покарайте.

Пішли браття покарали.
Одну ногу відрубали.

Відрубали одну ногу:
– А то, швагре, за налогу.

Відрубали одну руку:
– А то, швагре, за науку.

Там на горі дзвони дзвонять,
Романівна стадо гонить.

Вчора їла, вчора пила,
А ниньки ся зажурила.

Ой чи мівна, чи немівна,
Вже не буде Романівна.