А вже весна сім день красна,
Із стріх вода капне. (3) Гу!

А нашому да Миколці
Мандрівочка пахне. (3) Гу!

Помандрував наш Миколка
Да в чистеє поле. (3) Гу!

А за ним же да Мар’єчка:
"Вернися, соколе!" (3) Гу!

"Не вернуся, забарюся,
Гордуєш ти мною. (3) Гу!

Буде твоє гордування
Все перед тобою". (3) Гу!

Помандрував та Миколка
По битій дорозі. (3) Гу!

Зосталася та Мар’єчка
В хаті на порозі. (3) Гу!

Помандрував та Миколка,
Де високі лози. (3) Гу!

Стоїть одна та Мар’єчка,
Утирає сльози. (3) Гу!

Помандрував та Миколка
З Ромен на Прилуки. (3) Гу!

Заплакала дівчинонька,
Здіймаючи руки. (3) Гу!

Помандрував та Миколка
З Прилук в Миропілля. (3) Гу!

Таке сумне, та Мар’єчко,
У тебе весілля. (3) Гу!