Десь у закутках ночи
Вода охолоне – пітьмою стає
Бачу: світяться очі –
То звіри зійшлися по тіло моє

Війся, війся, вогне, мов корону
Яскраві пелюстки сплетай
Бо шляхами долонь – де раніше був день –
Ходить ніч золота

Війся, війся, вогне, мов корону
Яскраві пелюстки сплетай
Бо шляхами долонь – де раніше був день –
Ходить ніч золота

Сонце котиться з неба
І місяць встає навздогін
Далі рушило плем’я
І старий залишився один

Лелекам молються волхви
І сум відноситься за вітром
І дзвони рвуть чудові сни
Незручний рух псує палітру

А сонце котиться згори
В зелених лук долоні жваві
Повітря всмокчує полин
І зорі падають на гравій

Сонце котиться з неба
І місяць встає навздогін
Далі рушило плем’я
І старий залишився один

Та все дивне йому
І так не важливо: життя – а чи смерть
Бо радіє старий: світлий місяць із ним
Наче з рівним розмову веде