Співаночки мої милі, де я вас подію?
Хіба я вас, співаночки, горами посію.
Ой як буде добра доля, я вас позбираю,
А як буде лиха доля, я вас занехаю...

Гой ви мете, співаночки, горами співати,
Я си буду, молоденька, сльозами вмивати.

Заспіваю співаночку, голосом постелю
Та не одне засмучене серце розвеселю
Ой, співаночко, співаночко.

Ой співанко, співаночко, коломийко грила,
Коли тебе десь почую, велика в мя сила
Лину до неба

Коли тебе десь почую, або заспіваю,
То думаю, що літаю у нашому краю
Понад горами, понад лісами неси мене,
Співаночко моя, до милого мого.

Ой співанко, співаночко, неси мя на крилах,
Коли тебе десь почую, велика в мя сила.

На милого я чекаю, не можу чекати
Підспівай мені, смереко, щоб мій час зайняти
Як до мене милий прийде, я тоді радію.
А коли мене забуде, то похолонію.

Ізгадай мні, мій миленький, два рази на днину,
А я тебе ізгадаю сім раз на годину.
Як від тої співаночки обізвалась річка.
А хто склав цю співаночку? Йванкова Марічка.